У 1960 році Всесвітня метеорологічна організація оголосила 23 березня Всесвітнім метеорологічним днем. Мета – акцентування yf важливості метеорології і метеорологічної служби у забезпеченні добробуту населення. Щороку вибирають нове гасло для цього дня, яке покликане допомогти людям зрозуміти значення метеорологічної служби.
23 березня кожного року з нагоди набуття чинності в 1950 році Конвенції Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), до якої входять понад 180 країн світу, гідрометеорологічна служба України, як і національні гідрометеорологічні служби в усьому світі, відзначають Всесвітній метеорологічний день.
Реалії сьогодення свідчать про зростаючу роль гідрометеорологічної інформації та прогнозів у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку, безпеки життєдіяльності суспільства. За даними ВМО, протягом 1992–2001 років приблизно 90% усіх стихійних лих у світі були спричинені гідрометеорологічними явищами. Від них загинуло понад 620 тисяч та постраждало близько 2 мільярдів осіб. Загальні економічні збитки становили приблизно 450 млрд доларів США, або 65% загального обсягу збитків, заподіяних внаслідок усіх стихійних лих на планеті за цей період.
Спостереження за метеорологічними явищами почали здійснювати ще в глибоку давнину, зокрема в Єгипті, Індії та Китаї. Перша міжнародна метеорологічна мережа була започаткована в 1654 році Фердинандом ІІ Тосканським. Мережа складалася з 11 станцій, 7 з яких були розміщені в Італії, решта – в Австрії, Польщі, Франції та Німеччині.
Таким чином, вже в той час був зрозумілим транскордонний характер формування погодних умов. На території України перші інструментальні метеорологічні спостереження було розпочато в Києві в 1771 році. Наприкінці ХVIII століття систематичні спостереження за погодою, режимом Дніпра біля Києва почав здійснювати видатний громадський діяч та вчений М. Ф. Берлінський. Створення регулярних мереж метеорологічних спостережень, скоординованих на міжнародному рівні, було започатковано в XIX столітті відповідно до рішень, прийнятих на першій Міжнародній метеорологічній конференції у 1853 році та на першому Міжнародному метеорологічному конгресі у 1883 році.
Для міжнародної координації цієї роботи була створена Міжнародна метеорологічна організація – попередниця ВМО. З цього часу розпочалося стрімке зростання наземних мереж метеорологічних та гідрологічних спостережень у всіх країнах світу.